Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Вятские Поляны

Братцы, слушайте, а у меня история нарисовалась такая, что рассказать - не пересказать! Ща вам всем о ней лапу дам, приготовьтесь капец как!

Так вот, прям из того самого света слонов, я себе хотела закладки взять. Ну, то есть думала, что заставлю их рисовать надежнее, чем банки пива, понимаешь? Ну а как только я точнула, где лежат эти прелести, так сразу и плюнула на все свои проблемы. А их, поверьте мне, хоть на целую карусель.

Дело-то в том, что я - царица кодеина! И когда его шмыгнула, такую головняку сразу забыла!

Но самое интересное началось, когда я решила пропереться на штуку, которую молодежа так красиво называет "кальян". Да, да, дорогие, про кальян я тогда еще не знала, что это название шурупов из шапок, я думала, что это научное название зачетной дырки на руке. И когда мой токсик-друг подготовил всю вешь для космического полета, я уже сжигала свою любимую плюху.

В итоге, после пары мощных затяжек, все понеслось! Я стала видеть сны, которые не снились не только мне, но и всем обитателям моего здорового черепа. И в один из этих снов ко мне пришел великий гуру-рисовальщик и говорит: "Девушка, а ты пробовала воевать с невзгодами на холсте и красках?". Вот, представляете ли вы это волшебство, братцы-наркоманы? Я зацепилась за эту идею, как за самую крепкую дырку в своей татуированной руке!

С того самого дня всё началось! Ох, как же я рванули себя в мир искусства! Весь день нюхала свои краски, надеясь на то, что они меня не подводят, и вечером садилась за холст, как за скрипучую качку в парке. И, поверьте мне, братцы, мои работы просто взрывались от реалистичности и непотребства!

Ну, понимаете, братцы, я была в панике. Мне же не хотелось зайти в комнату с курткой, усеянной дырками, и заявить: "Всем привет, я ваш наркоман-художник!".

А плюнуть, думаете? А плюнуть было просто нереально! Так что мне пришлось выдвигаться на улицу, ухватить первого токсика, что попался на пути, и начать рисовать с него. Нюхнуть-то я его не смогла, потому что и так уже курсирующий в организме кодеин не давал мне возможности дышать стабильно.

Братцы, я вам скажу, это была самая незабываемая эйфория в моей жизни! Я рисовала этого токсика так реалистично, что даже полицейский, проходивший мимо, заволновался и решил кинуть колокол на всякий случай. Ну, понимаете, такая картина не только самих людей трясет, но и железных дядек!

И так я продолжала рисовать всю эту банду наркоманов, которые вечно валились в голову. Вот сейчас я смотрю на свои работы и просто не могу поверить, что их создала я, самая обычная наркоманка-комик! Мне стало даже интересно провести эксперимент и выставить их на продажу. Поставить неприличные цены и посмотреть, кто согласится уплочивать за эти нелепости.

Ну что, братцы, скажите, кто готов порисовать пару дырок на своих запястьях и погрузиться в мир непотребных картин? Жду ваших каунтер-предложений, друзья-наркоманы!

Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.

Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.

Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.

Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.

Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.

Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.

Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.

Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.

Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.

-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.

-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."

-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."

Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.

Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.

Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.

Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!